Недовго в пеклі грішнику страждати.
«Геть! Пер-тур-бація!» – вищать чорти.
Злітають душі крізь червоні ґрати
У хутірські занедбані хати,
Де смак дровець – незбутня мрія пічки,
Де мох і пліснява – декор обдертих стін.
Вигнанець на долівку ставить свічку,
Пірнає в льоху картопляний тлін,
Знічев`я облітає сад, шпаківні...
Дух не харчується, хоч медом шиби маж.
Тремтить, як рвуть горлянки треті півні,
Субстанції шафрановий плюмаж…
Ніхто, крім вітру, не гостює в хаті,
Де каламуть безладдя, чад свічі.
Бува – прояву сина бачить мати:
Тринадцять цяток воску на печі –
Казенне клеймування, штемп недолі –
В лункому переривистому сні.
Совмикне ляду… Виглядає з поля.
Шукає табелі, кашкет, пісні.
Летять сівкі душиці – крізь баглаї –
У хутірські огрійливі хати…
Полельом-лельом свічка остигає,
Як після спеки – маківки, хрести.
Склепіння кондубаситься – до граду.
У лепесі – фазенди потерчат.
Ні млива, ні застіль, ані розради,
Окрім пробитого до нутрощів м`яча.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Нужна ли Православию защита... (Часть вторая) - Сергей Сгибнев Автор не принадлежал ранее к пастве Российской Православной Церкви. И, каюсь перед Господом и в первую очередь - перед Православными Христианами, сам допускал в их адрес "иронические" (если не сказать больше)высказывания. Господу было угодно, чтобы автор соприкоснулся с православным священником Отцом Геннадием из Енисейска. Все мое "мировоззрение" перевернулось. Я понял - насколько был невежественен. И еще понял - насколько милостив наш Господь! Православие имеет ТЫСЯЧЕЛЕТНЮЮ историю. И за это время накопило и огромный опыт, и, чего греха таить - достаточное количество ошибок. Что-то с вами будет лет через десяток - другой, сегодняшние «протестанты», имеющие историю всего лишь несколько лет?!? Павел говорил: "Посему, кто думает, что он стоит, берегись, чтобы не упасть" (1Кор.10:12).
Многие думали "... в сердце своем: "взойду на небо, выше звезд Божиих вознесу престол мой и сяду на горе в сонме богов, на краю севера" Ис.14:13). Где они сегодня?
Благодарен Господу за Его милосердие и терпеливую мудрость. Сегодня я в Его Доме! В Том Доме, о Котором написано, - И врата ада не одолеют Ее, - в Его Церкви!!!
